Выставки

Сексуальность объединяет мир субъективного эмоционального опыта, мир мгновения, предвкушения, желания и осуществления, ориентации и распада, с крайностями деструкции и насилия. Сексуальность ассоциируется с образом реальности, теплоты и интимности, в то время как трансцендентность подразумевает мир по ту сторону реальности. Концепты духовности и трансформации доминируют над последней, изощренное же сознание дистанциировано от какой-либо чистой субъектно-объектной зависимости
(Экхард Шнайдер)

Мозаичный проект Юрия Соломко «Всматривание. Роршах»  объединяет  особый визуальный подход – открытость изображения  для субъективного исследования и трактовки. Созерцательное мышление, присущее художнику,  выражено в многовекторных  взглядах, скользящих по поверхности холстов, карт, схем.

Выставка фотографии Сергея Михальчука, которая открывается в галерее Brucie Collections, содержит снимки из всех уголков мира: от Эдинбурга и Парижа – до Танганьики и Арктики.

Виставка продовжує постійну музейну експозицію творів минулого століття і покликана відтворити більш цілісну й повну картину напрямків, творчих індивідуальностей та визначних явищ. На виставці представлене мистецтво діаспори, що зазвичай рідко експонується, проте є невід’ємною складовою вітчизняного художнього процесу, а також творчість художників 1960–1990-х років, що відбиває різні тенденції в мистецтві України другої половини ХХ століття.

Спільна виставка відомого українського художника Миколи Журавля, його дружини Дарини Тищенко-Журавель та його сина Володимира Журавля, обдарованого молодого скульптора, – це проект, що презентує три різні виміри мистецької візії.

«Готи, панки – лише жалюгідна подоба тих людей у перуках, що починали Просвітництво», – вважає Костирко і виводить на перший план головних зірок барочного Львова Георга Пінзеля та Бернарда Меретина.

Ніна Мурашкіна, яка ніколи не відрізнялась надмірною скромністю та стриманістю, створює в арт-центрі Я Галерея проект імені себе.

Послідовно досліджуючи тілесність як проекцію афективних складових свідомості, Тремба найчастіше обирає в якості об’єкта себе самого. В стінах арт-центру Я Галерея він пропонує себе в якості донору і робить це з позиції Тремби-художника – донора ідей, творів, думок...

Летит время - падает снег, заметает землю - и все следы на ней растворяются в белом цвете - чистый лист бумаги.

O школе В. Ленчина: "Трёхмерное пространство  исключает материальную поверхность бумаги (холста, стены), ибо она условна.